Історія доменних імен

Давайте почнемо з визначень. Домен — це ім’я сайту. Коли була винайдена мережа Інтернет, доменів ще не існувало. Для того щоб підключитися до комп’ютера, потрібно було знати його цифрове ім’я — IP-адресу. За IP-адресою часто можна визначити, звідки пристрій підключений до Інтернету. Людям було складно запам’ятовувати такі цифрові комбінації, тому було вирішено використовувати текстові імена. За такою ж логікою ви не запам’ятовуєте кожен номер у телефонній книзі, а просто записуєте ім’я людини або компанії, якій він належить. То що ж таке домен у мережі та доменне ім’я?

Спочатку всі нечисленні імена зберігалися у текстових файлах etc/hosts. Кожній людині, яка мала комп’ютер і хотіла присвоїти йому текстове ім’я, доводилося телефонувати до Стенфордського університету (саме там було створено Інтернет) і вручну додавати його. Дуже швидко такий підхід став неактуальним, оскільки мережа активно зростала та розвивалася. Тому вчені почали шукати спосіб автоматизувати цей процес. Так і були створені доменні імена — система, яка використовується й сьогодні.

Спочатку з’явилося 7 доменних зон:

.com — використовувалася комерційними платформами;

.org — використовувалася культурними та благодійними проєктами;

.net — використовувалася для будь-яких мережевих структур;

.edu — використовувалася освітніми організаціями;

.gov — використовувалася державними установами;

.mil — використовувалася військовими структурами;

.arpa — використовувалася мережевими та інфраструктурними системами.

Перший домен у зоні .com з’явився в січні 1985 року. Ця доменна зона вважається найвідомішою серед міжнародних доменних імен. Починаючи з 1997 року користувачі більше не можуть реєструвати трибуквені доменні імена в цій зоні. Недалеко від неї за популярністю знаходиться і .org. Вона найчастіше використовувалася для просування благодійних фондів, культурних та освітніх проєктів.

Якщо заглибитися в тему, можна дізнатися, що доменне ім’я складається з кількох рівнів. До повного доменного імені (FQDN — Fully Qualified Domain Name) входять:

• домен 0 рівня (не відображається);
• домен 1 рівня (належить до тематичної або географічної зони). Приклади: .com, .edu, .org, .ua, .eu;
• домени 2, 3, 4 та наступних рівнів (ім’я, яке виділяється власнику ресурсу).

У підсумку ми отримуємо повне доменне ім’я — унікальну адресу сайту.